пʼятниця, 21 лютого 2014 р.

"Мова - душа народу"

Бринить-співає наша мова
  • Чарує, тішить і п'янить.
  • (Олександр Олесь)
  Кожного року 21 лютого народи нашої планети відзначають Міжнародний день рідної мови. Цей день нагадує людям про те, як важливо любити і берегти рідну мову, адже саме вона є найбільшим скарбом кожного народу. Багата й милозвучна наша українська мова. Усі ми її любимо, та це не означає, що для нас чужими чи далекими є мови інших народів. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

четвер, 20 лютого 2014 р.

З Кобзарем по життю!

Сьогодні день, мов свято, зустріч щира Із тим, хто знаменитий на весь світ. Шевченко-геній, в це ми свято вірим, Йому немало буде-200 літ
Все йде, все минає… Та залишається пам’ять, добра слава про людей, що мандрують світами у пошуках краю Землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються їхні імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета Т. Г. Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. Т. Г. Шевченко – символ честі, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. 18 лютого в приміщенні Мигалівецької ЗОШ I-II ст. відбувся усний журнал для 1-4 класів, присвяченний 200 річчю від дня народження великого Кобзаря - Т.Г.Шевченка.Метою заходу було розширення знаннь дітей про життя і творчість Т.Г.Шевченка, показати яким він був; удосконалити вміння самостійно вивчати творчість поета, продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, значенням творчості Т.Шевченка для українського народу, показати, як шанують його пам’ять, викликати бажання глибше пізнати його життєвий шлях; розвинути зв’язне мовлення, творчі здібності учнів; збагатити і активізувати словниковий запас учнів; виховати любов до творчості Великого Кобзаря.Учні докладно розповіли про життєвий та творчий шлях Кобзаря,шлях талановитого художника.

субота, 15 лютого 2014 р.

"Скорботна свічка памяті святої"

Поставте скибку хліба на стакан І голови схиліть в скорботі вічній, За тих, кого убив Афганістан, Чиї він душі зранив і скалічив… Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто залишився вічно молодим. 15 лютого в Україні відзначається День виведення радянських військ з Афганістану. Двадцять п’ять років тому останній солдат покинув афганську землю. Цього дня ми вшановуємо пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати а захищати. Офіційно це не називали війною, а всього лише воєнною політикою. Але ця компанія тривала майже 10 років і вимагала великих жертв. Ми захоплюємося кращими людськими якостями тих, хто пройшов крізь Афганістан, не посоромивши своєї честі та гідності. Там, на чужині, наші співвітчизники проявили мужність і професіоналізм. Їх високий гуманізм та милосердя з вдячністю та повагою згадують у багатьох куточках світу. Нічим не зміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали людей, які пройшли такий складний життєвий шлях.. Війна в Афганістані розпочалася 25 грудня 1979 року й закінчилась 15 лютого 1989 року. Тривала 3340 пекучих днів і холодних ночей, у цей період кожної доби гинув один і отримували поранення два вихідці з України. Близько 160 000 призваних з України. З 1979 до 1989 року 290 Українців не повернулися з Афганістану, 62 вважаються зниклими безвісти. Отримали поранення більш, ніж 8 тисяч українців, 4 687 повернулися до батьківських будинків інвалідами.

пʼятниця, 14 лютого 2014 р.

"Книзі - 450"

Книги – скарбниця мудрого і сокровенного. Повага до книги як джерела знань і культури народу демонструється на державному і світовому рівнях. Упродовж усього життя ми звертаємось до книги. Вони зустрічають нас у ранньому дитинстві і ведуть через усе життя. Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, розкриває маловідомі сторінки історії. 14 лютого в Мигалівецькій ЗОШ I-II ст. відбулася конференція, приурочена 450-річчю першої друкованої книги. Історію виникнення книги підготувала і наглядно проілюструвала шкільний бібліотекар Бишок О.М. та учні 6-9 класів.Цікаві факти з історії походження книги були подані вчителем історії Вальчуком О.В. та місцевим священнослужителем Гундертайлом В.І.

четвер, 13 лютого 2014 р.

Робочий візит

12 лютого відбувся виїзний прийом громадян у Мигалівцях, куди завітала робоча група з вивчення стану справ на місцях у складі керівників районних служб. У виїзді також взяли участь голова РДА Генадій Лук та голова районної ради Микола Радіонов. Як засвідчив виступ Мигалівецького сільського голови Володимира Казіка, минулоріч велася відповідна робота щодо поліпшення функціонування закладів соціальної сфери, хоча сільський бюджет був досить обмеженим. Так, проведені поточні ремонти в дитсадку, будинку культури с.Мигалівець, закуплено все необхідне для облаштування внутрішньої вбиральні в місцевій медамбулаторії, яке планують зробити в нинішньому році. А в Козарівці за кошти, що надійшли завдяки укладенню соціальних угод, та за підтримки громади упорядкували належним чином стадіон. В цьому році також працюватимуть над ремонтом сільських вулиць, як і над розв’язанням ще низки проблем, які існують у закладах соціальної сфери. Також на місцевій сесії розглядалося питання встановлення у шкільному закладі енергоощадних вікон і в міру можливого його будуть розв’язувати. Для обігріву школи й дитсадка планується встановити газову котельню. Районна влада готова надати допомогу громаді, якщо вона серйозно братиметься за реалізацію тих чи інших проектів, спрямованих на поліпшення рівня життя сельчан. Було також обговорено розширення мережі водопостачання, адже на сьогодні місцевим водогоном користуються дитсадок, школа і більше десятка домогосподарств, тоді як у Мигалівцях нараховується загалом понад 300 дворів. Під час зібрання було порушено чимало й інших питань, які стосуються життєдіяльності громади. На них вони отримали вичерпні відповіді.

середа, 5 лютого 2014 р.

Допоможемо птахам взимку

Птахи – одні із найцікавіших, найкращих створінь природи, які здавна приваблювали людину своєю можливістю літати, барвами, поведінкою, винятковим різноманіттям. Птахи є невід’ємною частиною природи, вони її окраса. А яку велику користь приносять невтомні і крилаті захисники полів, лісів, лук, садів. Птахи – це друзі й помічники людини. Є птахи, які залишаються з нами зимувати. Ми так радіємо їх присутності у довгий зимовий період! З ними ж зима яскравіша і привабливіша. А для птахів зима важка пора. Значна частина корму, такого необхідного для життя пернатих друзів, окута кригою або схована під снігом. Добути його дуже важко, особливо тоді, коли світловий день короткий, а їжі потрібно багато, щоб забезпечити енергію тіла на всю холодну ніч. Дітям 2 класу було дано завдання спорудити годівницю для птахів своїми руками. Із цим завданням вони впоралися. Годівниця для птахів - невелика конструкція або місце для харчування пернатих, яке буде збирати навколо себе безліч зголоднілих і бідуючих птахів. Тому, виготовляючи годівницю, діти не тільки займали себе цікавою справою, але і допомогли в порятунку багатьох життів. Із дому приносять різні корми і підсипають їх по необхідності. Підтримують свою стаціонарну годівницю в охайному вигляді, адже це впливає на здоров’я птахів. Час від часу очищають її від сміття.
Так як у шкільному парку, проживають білочки, діти вирішили допомогти і їм у пошуку їжі. По деревах,де можливо було,розклали горіхи.