"О рідне слово, хто без тебе я"

                                              Вивчайте, любіть свою мову,

                                            Як світлу Вітчизну любіть,

                                          Нехай в твоїм серці любові

                                           Не згасне священний вогонь,

                                           Як вперше промовлене слово

                              На мові народу свого.

                                                                   (В.Сосюра)

      Щорічно 21 лютого відзначається  Міжнародний День рідної мови. З метою збагачення знань про рідну мову, бібліотека  провела виховну годину «О рідне  слово, хто  без  тебе  я!».

 У кожного жителя планети Земля є рідна мова, рівень розвитку якої є показником духовного розвитку народу. "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема",-  писав Володимир Сосюра.  Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов'язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів. 
       Метою заходу стало:  глибше ознайомити учнів зі скарбами української мови, розкрити поняття «патріотизм», «любов до рідної мови», пригадати жорстокі історичні передумови розвитку нашої невмирущої мови, викликати бажання вивчати українську мову, милуватися її красою; розвивати творчі здібності  учнів  та переконати у тому , що доля нашого рідного слова залежить від  кожного з нас - як ревно ми будемо плекати й оберігати його.

Інтернет реальний, а небезпеки в ньому реальні

Інтернет. Що це? Останні роки це слово щільно увійшло в наше життя. Це цікавий та захоплюючий світ, який дозволяє тобі дізнаватись про світ цікавого, спілкуватись з людьми в різних кінцях світу не виходячи з власної кімнати, грати в цікаві ігри та ділитись з іншими своїми думками та захопленнями. Сучасна людина не уявляє собі життя без Інтернету. Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми потрапляємо у світ, де нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже; інформаційні потоки: корисні та шкідливі; новини, музика; фільми і ще багато різної інформації. Ми свідомо здійснюємо пошук серед усього цього розмаїття. Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті, є позитивні та негативні сторони Саме тому; наше заняття ми присвятили темі «Інтернет віртуальний, а небезпеки в ньому реальні». Спробували дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету, сформулювали та засвоїли правила безпечної роботи в Інтернеті.

З Різдвом Христовим!

                                                    

                                                     У день святий Різдва Христова

Бажаю щастя Вам земного,

Бажаю в душах відродити уміння вірити,любити,

А Бог Вам щедрою рукою за Вашу віру, за терпіння

Своє надасть благословіння.

Проблеми інтернет залежності

Дуже часто всесвітня павутина затягує користувача так міцно, що він перестає робити звичайні життєво необхідні речі, які так необхідні кожному з нас: спати, повноцінно харчуватися, прибирати в кімнаті, спілкуватися з друзями тощо. Людина годинами наче прикута до екрана, у неї з’являється ейфорія від користування Інтернетом чи й просто комп’ютерною технікою.

Комп’ютерна залежність — це не просто захоплення, твердять психологи, це важка хвороба. Внаслідок неї страждає перш за все нервова система. Особливу групу ризику становлять діти, які перестають відрізняти віртуальний світ від того, у якому живуть. У них знижується ефективність деяких видів пам’яті, вони стають нездатними створювати нові візуальні образи. Як наслідок таких змін у психіці, світогляд дитини докорінно змінюється, вона стає безвідповідальною й замкненою.

І тому у бібліотеці для користувачів-дітей було проведено бесіду на дану тему "Чим небезпечний інтернет, проблеми інтернет залежності."Мета бесіди:
1) поглибити знання учнів про інтернет-залежність
2) розвити вміння грамотно користуватися ресурсами Інтернету та
3) запобігти виникання інтернет-залежностейДіти з розумінням віднеслися до цієї проблеми.
Діти з розумінням віднеслися до цієї бесіди.

"Пройдуть роки,десятки років...цього ніколи незабути."

          Разом з весною прийшла на багатостраждальну землю довгождана Перемога. Сльозами радості зустріли її бійці Великою Вітчизняною, так само зустрічаємо цей день і ми, їх нащадки. Страшно уявити, скільки довелося пережити тому, що кожному, що воював. Зараз все частіше і частіше звучать слова, що потрібно вважати героями усіх, що воювали. А самі вони, учасники тих подій, стриманіше оцінюють свої дії. Пішли воювати, тому що вважали це своїм боргом, за честь шанували брати участь в захисті Батьківщини. Знали, що якщо не вони, то хто ж?! Це пізніше нащадки спорудили монументи, написали тисячі історичних і художніх творів. А захисники, йдучи на фронт, не говорили гучних фраз. Знали тільки слово «потрібно». Їх батьки і діди воювали за радянську владу, а їм довелося відстоювати само право людини на життя, на існування свободи на землі. Сумно бачити зараз немічних людей похилого віку, що згадують свою славну молодість, плачуть про загиблих товаришів. Розумієш, як коротке і уразливе людське життя і як все-таки багато може зробити людина — віддати свою в ім’я щастя інших. Ми не маємо права забувати їх, свободи, що відстояли, і незалежності народів. Але не лише пам’ятати, а бути гідними їх подвигу, не допустити повторення, вже сучасною, війни.
             Саме про це мріяли бійці другою світовою, вони мріяли, щоб та війна стала останньою. Але як це зробити?! Хіба це можливо?! Так, якщо об’єднати усі добрі сили на Землі. На це не шкода витратити життя, даруючи людям світ.

Чорнобильський вітер по душам мете...

Ти відомий сьогодні кожному –

Не ім’ям своїм, а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад прип’ятською водою…

Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!

У якому ти жив сторіччі?

Запеклись перестиглі ягоди,

Наче кров, на твоїм обличчі.

 
   26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої більше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Дзвони Чорнобиля не замовкають, трагедія не віддаляється , вона щодень стукає у двері – вибухом захворювань, спустошеними землями, непогамованим людським нещастям.

26 квітня у сільській бібліотеці було проведено годину памяті присвячену Чорнобильській трагедії "Чорнобильський вітер по душам мете, Чорнобильський пил на роки осідає".Чорнобиль – це вже історія України, тому дітей треба навчати вболівати за минуле своєї держави, сприймати її такою, яка вона є, до того ж формувати загально розвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу;

    Метою заходу було  виховування почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави, почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.

"Від усмішки іде до всіх тепло"

    7 квітня 2014 р. в Мигалівецькій ЗОШ І-ІІ ст. відзначали третю річницю музею А.П. Гарматюка . На свято були запрошені дружина та син письменника , соратники по перу , голова районної ради Піддубний М.І., сільський голова Казік В.С ,  а також на свято - ярмарок завітали учні шкіл районну, переможці літературного конкурсу.
    Весь захід супроводжувався відеопрезентацією , кадрами із передач про гумориста. Присутні побували в гостях у Ганни Секрет, роль якої виконувала психолог школи Ярова Є.Б. , поспілкувалися з А.Гарматюком, образ якого втілив вчитель математики Акімов О.А.; побували на ярмарку , послухали і поспівали пісень, байок, гуморесок. Переможцям конкурсу « Усміхніться , люди добрі» були вручені представником відділу освіти грамоти , дружиною письменника - подарунки .Отаманом куреня ім. С.Руданського Куцим Л.М. були вручені грамоти від спілки письменників України учням Мигалівецької ЗОШ Боднар Анні( 7 клас) та учениці Ялтушківської школи Сук Д. в номінації «Авторські твори» . А найбільше присутніх вразив спів «золотого соловейка» Мигалівецької ЗОШ I – II ст. Піддубного Назара.

Гості свята побували в кімнаті-музеї , дякували за змістовну екскурсію.